loralika: (Default)

відгук про майстер-клас Олександра Михеда 


Перед самим Великоднем, незважаючи на святкові турботи, відвідала майстер-клас Олександра Михеда за результатами 13-го Старфортівського конкурсу «Ці таємничі супутники». Власне, віддувалася за двох, бо мій співавтор Макс Пшебильський приїхати не зміг. У мк брали участь здебільшого нові обличчя, хоча у якості вільних слухачів приємно було зустріти знайомих із фанттусовки і літстудії Володимира Арєнєва.

Виявилося, що книги майстра мені до рук поки не потрапляли, але відгуки зацікавили. Не рахуючи технічних негараздів на початку мк, формат мені сподобався: коли на екран виводяться шматки тексту із виділеними заувагами, одразу зрозуміло, про що йде мова — це зручно. Цивілізація — це взагалі зручно. Завжди ваш Капітан Очевидність :-)

Не буду докладно зупинятися на обговорюваних оповіданнях окремо — до кожного з них вистачало претензій — резюмую лише те, що відмітила для себе:

1. Грамотність. Про це говориться на кожному мк і в коментарях ледве не під кожним конкурсним текстом. Вичитуйте і ще раз вичитуйте! Давайте вичитувати друзям і рідерам, які хоча б більш-менш дружать із правописом. Ви підвищите шанси своєї оповідки бути прочитаною редактором, а там, гляди, і надрукованою.

2. Стилістика. Влучні слова для тонких штрихів, фрази, побудова тексту, ритміка — це все засоби, завдяки яким сюжет оживає, затягує читача в описуваний світ, історію, змушує його емоційно відгукнутися, співчувати, турбуватися і думати. Треба працювати над деталями, робити їх об’ємними, фактурними, правдоподібними. Багато читати і багато писати «в стіл» (чи для рідерів — кому як) в якості тренування. Багато читати гарної літератури та гарних перекладів, і не лише улюбленого жанру.

3. Деталі. Вони оживляють текст. Якщо одна деталь може додати штришок до портрету героя та одночасно щось розповісти ще й про когось близького з його оточення, то це чудово (наприклад, «В неї було багато родимок, як у мами», чи щось на кшталт).

4. Неочікувані повороти. Це добре і цікаво, але вони мусять лягати в загальну канву сюжету. Читач щось очікує від тексту, треба і його інтересу не втратити, і інтригу витримати, і очікування виправдати — умудритися якось те все врівноважити в межах окремо взятого літературного твору. Ну, перипетії, зростаюча напруга і т. п. — про це говориться завжди й усіма. Ще жоден майстер не радив писати нудно, затягнуто і не лишаючи ані тіні загадковості :-)

5. Подібність. Наш світ настільки інформаційно насичений, що важко написати щось вкрай оригінальне. Одна з моїх найулюбленіших фраз із АБС: «Нічого не можна вигадати. Все, що ти вигадуєш, або вигадали до тебе, або відбувається насправді». Проте, це не означає, що до цього не треба прагнути. Змінювати кут зору, придумати оригінальну фішку, на який нанизуватиметься сюжет, більше читати, дивитись, фантазувати, спостерігати за життям, аналізувати, і, звісно, писати.

Звісно, змістовним був не лише майстер-клас, а й розповідь Олександра Михеда про підготовку книги не лише як літературного твору, а як цілісного продукту, котрий купуватимуть, на прикладі двох власних: «Понтиїзм» і «Астра». Почула багато вартого уваги щодо процесу створення дизайну, певної впізнаваності, важливості гарного буктрейлеру і таке інше. Було надзвичайно цікаво.

Дякую головним натхненникам «Зоряної Фортеці» Олегу «Скаю» Сіліну і Сергію Торенку за запрошення, Олександру Михеду — за ґрунтовний розбір, змістовну бесіду та книги, що читаються з захопленням. Хай нові конкурси та майстер-класи стають ще більш велелюдними і корисними для молодих авторів.

Опісля мк ми ще зустрілися у звичному літстудійному колі, яке вже не вперше збирається завдяки Володимиру Арєнєву і ЗФ, — тепер в редакції журналу «Радуга». Чудово поспілкувалися, розібрали декілька оповідок, і взагалі, гарно провели час.

Але це вже інша історія :-)

Із задоволенням братиму участь у нових конкурсах фантастичних оповідань від «Зоряної Фортеці». Нову тему буде оголошено 6-го червня 2015, не пропустіть. А також раджу долучатися до конкурсу від РБЖ Азимут, який вже вдруге проходив у двомовному форматі (українська, російська). Принагідно вітаю резидентів Старфорту, які уже встигли не тільки пограти, а й узяти призові місця.

Так тримати! 

loralika: (Default)

Відгук про майстер-клас Антона Санченка

Подібна репліка спала мені на думку із самого початку МК. Майстер зразу попередив, що уже багато років фантастики не читав (хоча я точно знаю, що то таки не зовсім правда))), і ставиться до її життєздатності в літературі досить скептично. І його позиція мені здалася у певній мірі вмотивованою. Але про це згодом, спочатку про майстер-клас.

Обговорення відрізнялося від того, до якого я уже встигла звикнути на інших заходах «Зоряної Фортеці». Хто не в курсі — зазвичай учасники МК (і літстудії теж) мають змогу не лише почути критику та поради майстра, а й вислухати думки з приводу написаного від колег, перших, так би мовити, читачів. Фідбек, коротше. Мені цього трохи забракло, але в цілях економії часу та нервів, може, воно й правильно. Є що сказати — заходьте, будьте добрі, в коменти до оповідки. До нашої — сюди ;-)

Читати далі... )

Розбір торкався, в основному, побудови сюжету: аналіз слабких/сильних місць кожного оповідання, що були вибрані на майстер-клас, і поради, як можна їх покращити. Антон Санченко досить м’яко пройшовся по наших оповідках. У мене, мабуть, претензій загалом було більше, :) а також порекомендував чудову книгу Олександра Мітти «Кіно між адом і пеклом» (Александр Митта «Кино между адом и раем»; Кино по Эйзенштейну, Чехову, Шекспиру, Куросаве, Феллини, Хичкоку, Тарковскому…). Її можна знайти в мережі, нагально раджу прочитати всім зацікавленим.


В кількох словах: у кожного з авторів були власні недоліки у творах, комусь варто зробити кульмінацію більш виразною, комусь — героїв, тому що далеко не завжди вони, і їхня мова зокрема, були достатньо характерними, впізнаваними, при читанні. Комусь, як-от нам із Максом, треба навчитися вибирати ідеї та конфлікти відповідно до об’єму, який планується, та відмовлятися від зайвого, а не напихати туди все, що хочеться, бо так рельєфніше, багатошаровіше, і взагалі….

Коротше, оповідання має бути оповіданням, а не стиснутим і кастрованим романом — втім, справедливе й зворотне твердження. Бо якщо до повного набору атрибутів
бабушкі оповідки доліпити купу мотлоху подробиць чи рідини описів, вона страждатиме водянкою чи гігантизмом, але повістю/романом від цього аж ніяк не стане :-)

Біда в іншому. Українська фантастика переживає не найкращі часи. Друкують її не надто охоче (саме як фантастику) — і автори беруться визначати свої твори як химерну прозу, технотриллер чи щось на кшталт — заповнюючи нішу російськомовним чи перекладеним зарубіжним контентом. А, крім того, реальність подекуди заткнула за пасок найфантастичнішу фантастику, і наукпоп, який вийшов із НДІ та лабораторій, теж навчився презентувати відкриття й цікавинки без зайвої нудоти та громіздкої термінології. Я вже не кажу про постапокаліптику, антиутопію та «стрілялку» в однім флаконі, яку ми можемо спостерігати ледь не онлайн у безпосередній близькості — і це трагічно й безрадісно насправді, дав би Бог, щоб усе швидше заспокоїлося.

Сюжети, що ми продукуємо, часто страждають вторинністю а то й якоюсь там ще «-инністю», що не надто приваблює читачів. Коротше, варто задуматись, а для чого вона взагалі, та фантастика, кожному з нас? Чому саме фантастика? Чи втратять щось, окрім видовищності, подані сюжети, якщо раптом уся фантастичність із них випарується? Може, переосмисливши це, ми й почнемо писати краще, цікавіше і щось таке, що з задоволенням читатимуть?

Ще раз дякую за запрошення на мк Олегу "Скаю" Сіліну і Сергію Торенку, майстру Антону Санченку
— за розбір польотів та за те, що допоміг зібратися із думками, а всім, хто був присутній — за компанію. Завжди рада зустрітись.

Пишімо краще, і все в нас із фантастикою буде добре!

Оригінал запису тут


loralika: (Default)
Довго думала, що ж саме написати про майстер-клас, і вирішила, що цього разу мій відгук буде геть суб’єктивним і міститиме не стільки переказ контексту, скільки, радше, мої висновки і роздуми з приводу усього почутого.

Перш за все, величезна дяка організаторам за те, що майстер-клас таки відбувся, і відбувся саме в рамках Єврокону. Приємно було відчувати власну причетність, «со-причастность», як то кажуть — це надихало і тішило водночас. Та й запрошення Олді, я думаю, теж стало можливим деякою мірою завдяки збігу обставин. Не помилюся, якщо скажу: цей МК став наймасовішим із усіх, що відбулися в рамках «Зоряної Фортеці», принаймні, серед тих, на яких побувала я.Про майстер-клас... )
Олді показали, як можна гарно вправлятися із плануванням часу. Їхня критика була чіткою, лаконічною, проте, живою, по-доброму іронічною і не формалізованою. Особисто для мене це найприйнятніша форма. Складно було втриматися і не похихотіти в жменьку із власної та й не власної недолугості :)) Хоч розбір стосувався кожного конкретного оповідання, але проблеми мали характерні риси для багатьох. Тому в ході обговорення робила висновки — сподіваюся, вони будуть корисні не тільки для мене.

Коли експериментуєш із жанрами, варто зважити, наскільки воно доречно. Деякі з них сумістити практично неможливо. Можна намішати багато чого до купи, але для гармонійного поєднання вимагається неабияка майстерність.

Штампи — головний ворог гарного тексту. При чому, це відноситься не лише до стилістичних штампів (все життя пролетіло у нього перед очима), але й до сюжетних (попадання із сірого реалу в яскравий віртуал). Та й узагалі, передбачуваність сюжету не є гуд.

Потрібно дуже добре усвідомлювати, що первинне у творі. Антураж, перипетії, навіть фантприпущення — то не самоціль, а лише засоби. Вони повинні грати на ідею і вирішення конфлікту, розкривати розвиток ГГ і підводити читача до певних висновків. Якщо цього не відбувається, твір ризикує перетворитися у брязкальце. Навіть найгарніше фантприпущення може змінити твір так, що він від цього лише програє.

Конфлікт — основний двигун гарних сюжетів. Саме завдяки йому будується об’ємна жива історія, персонажі з різноманітними характерами і вчинками, антураж, який підкреслює конфлікт та робить сюжет філігранним. Твір без конфлікту порожній.

Після того, як оповідка дописана, корисно зробити аналіз: ідейно-тематичний розбір і т. ін. Прибравши із твору всі красивості, розчленувавши його на структурні елементи, виділивши тему, ідею, конфлікт, героїв, художні засоби і т. ін., зразу зможеш побачити усі недоліки і слабкі місця, які йдуть не на користь твору.

Білий і чорний, добро і зло у чистому вигляді зустрічається вкрай рідко. Метання додають героям живості і рельєфності, роблять характери природніми, а сюжет і перипетії об’ємними. Щоб це звучало органічно, без фальші, від автора вимагається неабияка майстерність.

Не можна зловживати певними емоціями. Рано чи пізно читач стає несприйнятливим до них. Якщо йде суцільний негатив — починає дурнувато хихотіти, якщо постійний гумор — відверто нудьгувати, позіхаючи після чергового, назагал, непоганого жарту. І хоч в цьому плані об’єм оповідки виграє перед романом, проте, все одно, варто вводити сцени і героїв, які б періодично змінювали емоційну картину сюжету.

Беручись за тему, потрібно добре її пророблювати. Навіть фантастичних героїв варто писати із реальних персонажів. Особливо це стосується історичної фантастики, де літературна достовірність дуже тісно пов’язана із достовірністю історичною, мотиваційною і т. ін. Отож, щоб герої не виглядали калькованими із не дуже якісних стереотипних суперменів чи наших сучасників певного штибу, корисно читати тематичну документалістику.

Мова вимагає певної проробки. Не варто постійно користуватися складними синтаксичними конструкціями. Використання певних жаргонізмів і навіть лайливих слів цілком допустиме, якщо воно підходить персонажу — будь-які рішення автора мусять бути виваженими і доречними. Якщо у реченні є непотрібна двозначність (бо ж вона може бути ще й потрібною, як на мене ;)), її треба прибрати — принаймні один із десяти прочитає і перекрутить у невірному ключі, вже я так стовідсотково :D

Антиестетика досить складна річ. Із нею треба поводитися вкрай обережно. Негативного героя, взагалі, як на мене, писати складніше, аніж позитивного. Тому, щоб оповідка виглядала не просто епатажем заради епатажу, треба дуже добре проробити мотиваційну базу. І взагалі, емоції й осад від такого твору лишаються надовго, хай вони будуть скерованими у правильне русло.

Ну і, врешті, я отримала відповідь на питання, скільки ж фантастики мусить бути у самій фантастиці. Чомусь вже так склалося, що нас із Максом б’ють саме по реалізму :)) Так от, фантастика — то такий же засіб. Реалізму там треба рівно стільки, скільки треба. Принаймні, щоб він не викликав сумнів і надто велике неприйняття (як от у нас), треба під соусом реалізму подати саме те, що дозволить читачу його нормально переварити, а не змусить його фантазувати на тему бідних сироток, котрі чистять картоплю зубними (блін, а чому не для взуття? :)) щітками. А втім, багато речей викликають неприйняття, надто, якщо із ними не стикався, так що тут я спокійна. Як то кажуть, ситий голодному не товариш.

Коротше, вдосконалюймося, і буде нам щастя. Була рада із вами усіма побачитися, познайомитися, із ким не була знайома, і сподіваюся на зустрічі й надалі. І ще — пересвідчилася, що все, що не робиться, тільки на краще. Чого й усім бажаю!

Декілька фоток можна побачити тут
loralika: (Default)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] vikkol в МП-25. Официально
Итак, темы 25-го захода Мини-Прозы:

1. "Производственный роман в стиле фэнтези"*
Желательно описание технологии изготовления чего-нибудь.
Автор темы - Белкина Мать
(chernyshishe)

2. "Затерянные в пространстве"**
Фантвариации на тему "Робинзона Крузо" или "Туннеля в небо"
Авторы темы - Заяц Бо и Джози


Прием рассказов на МП25 начнется 23-24 сентября и будет проходить на специальной конкурсной площадке на сайте СамоЛит.
Первый тур: с 15 по 22 октября
Финал: с 23 по 30 октября


- Конкурс проходит в одном дивизионе.
- Каждый автор может написать не более трех рассказов (включая соавторские)

Лимит от 5 до 60 тысяч знаков С УЧЕТОМ ПРОБЕЛОВ по статистике MS Word.

Жанр: любой
Формат: рассказ (не стихи, написанные в прозе, не пьеса)
Язык произведения: русский
Цель конкурса: почитать рассказы и проверить силы. И победить, конечно!

Конкурс анонимный. Рассказ может быть "лежалый" (написано давно), но при этом не засвечен в сети никаким образом, потому что это считается раскрытием анонимности (и проверяется каждый рассказ координатором). Несмотря на наличие конкурсной площадки, у координатора будет возможность проверить рассказы на "засвеченность". На всякий случай - кэши яндекса и гугла помнят многое, так что удалить и попытаться выдать за "незасвеченный" не получится.
Позиция организаторов конкурса относительно заготовок указана здесь: http://community.livejournal.com/mini_proza/502270.html

Что является оффтопиком?
1. Любые фанфики, включая фанфики по фильмам и компьютерным играм.
2. Трэш, хоррор и стеб.
3. Глупость и сюсюканье.


Реклама конкурса всеми способами приветствуется! :)

О начале приёма рассказов будет объявлено дополнительно. В том же посте будет инструкция по регистрации и отправке рассказов в движке.

* "На границе между..."
** "Невероятные приключения"

loralika: (Default)
Оголошено тему IX Зоряної Фортеці. Думаю, буде цікаво... http://starfort.in.ua/page/travel ;
loralika: (Default)
Із космічної НФ проросла моя цікавість до фантастики взагалі. Брати Стругацькі - неповторний, насичений гумором "Полудень", Станіслав Лем - особливо, його "Соляріс" - Бредбері, Саймак, Гаррісон... Що ж іще могло б захопити зтакою силою мислячу мрійницю 25 років тому, як не можливість космічних подорожей? Причепити крила зухвалим думкам? 

Цікаво і жахливо боязко занурюватися у цю тему зараз, знову, навіть по-новому - по той бік чистого аркуша. Ніби мандри Аліси у Задзеркаллі: все звичне і до болю знайоме, та внутрішні зв'язки і логіка рухів не та, незрозуміла, її не слід придумати.

Хоча, ні, так буде дещо неточно. Її потрібно віднайти, дослідити, винайти. Спробувати відчути себе на місці когось неіснуючого, що перебуває у нереальних умовах, проте сповнених свого власного внутрішнього глузду. 

Складно? Напевне. Але це захоплює ще більше, аніж фентезійне світотворення, повне магії і мотивації на рівні "тому що". Космічна НФ - це конструювання майбутноьго із "підручних" законів природи і гіпотетичних матеріалів. Якщо ця тема така ж близька, як і мені, ви із захопленням позираєте на зорі і бачите сонця й світи, ви пишете українською - вам варто хоча б зазирнути за браму "Зоряної Фортеці" VII. Саме там ви знайдете однодумців, котрих об'єднав Космос - далекий та близький у всіх його проявах. 

А можете й узяти активну участь - принаймні, я на те сподіваюся. Тому і публікую тут посилання на правила проведення конкурсу і правила оформлення конкурсної роботи

Пам'ятайте, що дедлайн - 25 вересня.

Бажаю всім натхнення і цікавих ідей!
loralika: (Default)
 Мені випала нагода побувати в Києві 28 - 29 травня, та й не просто так, задля розваги на день міста, а із користю для власного розвитку. Отже, по порядку. 

Майстер-клас і засідання КЛФ "Портал".

Це мій перший досвід такого плану. І взагалі, на 33-му році життя дуже вже багато чого у мене вперше :))) 

про майстер-клас )
На наступний день я поїхала у Мамаєву Слободу на Фестиваль патріотичної пісні і поезії ім. Кості Єрофєєва. Подвійно приємно було від того, що запрошення отримала від поетичного сайту "Севама" і Оксани Яблонської, котра там головна "севама-мама" :) Мої вірші оцінили і запросили виступити.

про фестиваль )
loralika: (Default)
 

"Зоряна Фортеця" форпост україномовної фантастики.

    Уже вшосте поспіль  "Зоряна Фортеця" опускає браму, щоб дати можливість новим авторам зійти на сходинки українських фантастичних часописів.

    Команда "Фортеці" продовжує шукати талановитих літераторів, ентузіастів своєї справи. Попри усі суспільні негаразди та важку ситуацію у книговиданні, двічі на рік запрошуються до участі україномовні автори. Це тим паче актуально, бо печальна ситуація із розвитком українського книжкового бізнесу мотивує авторів до використання російської мови, як альтернативної у творчості. Саме по собі це є добре, та "Зоряна Фортеця" продовжує підтримувати статус україномовної фантастики, за що їй велика дяка.

    Коротко про правила. На конкурс приймаються до розгляду фантастичні оповідання будьякого жанру, котрі раніше не публікувалися ні в друкованому, ні в електронному вигляді, об'ємом 10 − 25 тис. символів із пробілами. Звичайно, мова − українська. Щоразу змінюється тематика − переможець минулої подає тему для майбутньої. Опісля результатів проходить підсумковий майстер−клас із участю уже добре відомих авторів цього літературного напряму. Тож "Зоряна Фортеця" є ще й інтерактивною.

    Окремо наголошу для авторів: важливо не розкривати анонімність авторства твору до кінця конкурсу, а також обов'язково брати участь в оцінюванні та обговоренні творів − інакше Ви будете дискваліфіковані. Із правилами оформлення та подачі раджу ознайомитись докладно. Адреса конкурсу - opovid@starfort.in.ua   

    Для читачів: ви можете перейти на сайт конкурсу, що триває за темою: "Екскурсія", щоб зареєструватись і брати участь в обговоренні анонімно представлених робіт. Вони чекають на вас тут.

    Проглядаючи їх, спробуйте розгледіти фаворита. Можливо, зараз ви читаєте саме його.

    Спробуйте віднайти у тексті стиль і почерк уже знаного вами автора. Можливо, саме його ім'я чаїться за скромною анонімною присутністю поміж рядків.

    Або спрогнозувати, яким буде номер "УФО" чи "Реальність фантастики" по завіршенні конкурсу. Можливо, і ви маєте хист − бо ж фантастика, то в деякій мірі підбір ймовірних прогнозів на майбутнє.

    І − хто зна? − можливо, ви теж будете одним із наступних відвідувачів "Зоряної Фортеці". Якщо ви любите фантазувати, можете гарно подати результат власних роздумів і маєте бажання рости у цьому напрямку − цілком вірогідно, що ця зустріч із вами ще не остання.     Бажаю натхнення і гармонії!

April 2015

M T W T F S S
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728 2930   

Expand Cut Tags

No cut tags

Style Credit