loralika: (Default)
В Іллюши перестав світити ліхтарик. Каже до батька: 
- Тато, зремонтуй! 
- Я не можу, - відповідає чоловік, - в нього батарейка сіла.
- То пішли в магазин, купимо таку, щоб встала! 
loralika: (Default)
От і закінчилося наше "велике сидіння" в Чорноморському. Море -- то, звісно, завжди кайф.  Трохи підсолив відпочинок неприємний різкий вітер, котрий одного дня сік тіло піщинками досить боляче й неприємно. І на завершення -- інцедент (до речі, так і не знаю, чим закінчився), котрий ми спостерігали в останній день, 26-го. Атракціон, де катали над морем на парашуті (отакому), дав збій. Люди провисіли десь 40 хв. у піднебессі, катер ніяк не міг вийти із бухточки перед маяком через сильний вітер (а мо' й інші проблеми), а потім і взагалі трос обірвався. 


Далі... )
Сподіваюсь, двоє екстремалів, котрі там бовталися, залишилися живі і неушкоджені. Хоча, здається мені, без каліцтв там не обійшлося -- вони упали на територію військової частини, а там геть повно будівель, стовбів і дротів. Не хотіла б я бути на їхньому місці. Але хоч добре, що парашут узагалі встояв, а не склався при падінні, як я боялася. Бо ж у нього така конструкція, що опускатися на ньому, як на звичайному, навряд чи вийде: суцільне сшите полотно і дірочки із іншого боку, щоб можна було його тягнути за катером. 


ми в морі

Найголовніші мінуси відпочинку: відсутність wi-fi там, де ми жили; брак часу на роботу і конкурси (якщо за Фантлабом ще якось слідкувала, хоч коментувати і критикувати було проблематично, то конкурс мініатюр на Мантикорі і Фантрегаті, шкода, пройшли повз мене); відставання у тренінгу на фрілансі, котре теж треба буде надолужувати (МТС, нажаль, не залишив мені ні єдиного шансу встигнути, а кожен раз вибиратися у місто в якесь кафе із вайфаєм лише для того, щоб поспілкуватися-почитати -- нераціонально. Що б то вже був за відпочинок?). 



Найголовніші плюси: побачила, що я не така вже й інтернет-залежна, як я собі думала; багато рухалася/плавала/відпочивала; із задоволенням поспілкувалася в реалі із друзями-копірайтерами (ви всі класні, я вас лю!), наспівалася і нагулялася під зав'язку на рік вперед, до наступної ассамблеї ПБ; накінець знайшла час почитати книги (просто проковтнула "Балладу о байкере" Олега Сіліна, трохи згодом поділюся враженнями); наспілкувалася із дітьми теж під зав'язку, два тижня без садочка при такому темпераменті -- то надто для моїх міцних нервів. Тре переходити до піших походів, щоб швидше вимотувалися, до того, як починають дуркувати від надлишку енергії :)) 


ідилія 

А ще -- накінець-то купила собі фотоапарат, хоч і "мильничку" цифрову, але це вже щось. 
loralika: (Default)
Ігорьок придумав перший віршик: 

Не можна битись, 
а треба веселитись,
щоб сонечко не засумувало
і за хмарку не заховалось. 

От так от :))
loralika: (Default)
А у нас под Рождество календула расцвела :)



Мои медвежонки



loralika: (Default)
Ну, и кто угадает, что такое со слов моего малого Игорька "кашматы"? А по вариации второго, Иллюши - "кашляты"?

И как объяснить ребёнку четырёх лет (который фиг его знает откуда это понял - особо это не афишируется) почему у них с Иллюшей один папа, а у Алисы - другой, ведь она их сестричка?

 
loralika: (Default)
м. Луцьк (бажано) або Україна! Відгукніться, хто може.

Просять поширити інформацію: дитині потрібний донор 3-я група крові, резус мінус (дуже рідкісна), дитина помирає. Можливо, у когось є знайомі із необхідними параметрами, що зголосилися б стати донором дитині. Відправлю контактні дані в особисті повідомлення.


loralika: (Default)
Прийшли із садочка, просяться гуляти. Хочу, щоб вони залишилися дома, бо в Іллюши соплі. Умовляємо один одного: я їх - залишитись дома, вони мене - йти на двір. Звичайно, Ігорьок не витримує і починає плакати. Я кажу: 
- Ігор, не плач, вже скоро буде нічка, сонечко ховається, стає темно... 
Ігор підходить до вікна і видає останній аргумент:
- Сонечко, будь-ласка, вийди, я більш не буду плакати! :))
loralika: (Default)
 В меньшого температура. Питаю:
- Що сталося? Тобі щось болить?
-Животик, - каже, - болить.
Так як увечері Ілля їсти відмовився, а Ігор уже поїв, вирішила уточнити:
- Може, він хоче їсти?
- Ні, - відповідає. 
- А може пити?
- Ні.
- А що твій животик хоче?
- Хоче боліти. :) 
loralika: (Default)

Перепост vpasty_vgoru

Естественное родительство один из подходов к воспитанию, обучению и уходу за детьми, который сохраняет детям здоровье, родителям   деньги, а окружающей среде чистоту. 
 


Название книги: Естественное родительство. Здоровьесберегающий подход к  воспитанию, обучению и уходу за детьми. Автор: Наталья Толмачёва.
   

Ознакомиться с содержанием книги можно здесь. Введение от автора - здесь. Начало 1-ой главы - здесь. Купить книгу можно на сайте издательства: http://prostobook.com/product/11-872850/ 
loralika: (Default)
Чому життя дуже часто рухається за законом підлості? Як хтось захворює, то обов'язково на вихідних? Як починаються проблеми з інтернетом - так обов'язково на велике свято?

Хоча, відсутність інтернету дуже вже потішила мою сім'ю - мама відірвалася від монітора і узялася за активні дії в "реалі" ))) Сходили в замок Любарта - шкода, мала йти відмовилась. Але у неї вже інші інтереси. 
l далі. )
Декілька фото із нашої прогулянки. Особливо класний раритетний автомобіль.


велике фото )

Можна подивитися ще оце, оце і оце.
loralika: (Default)
Цікава фото-гра, яка допомагає нам дізнатись більше один про одного. Послідовність дій така:

    - ви залишаєте тут коментар під моїм постом;
    - я переглядаю ваші зображення і фото в жж - і тепер ваша черга розповідати про нього щось цікаве і корисне;
    - ви розміщуєте невеличку розповідь із цим зображенням у вашому жж із публікацією правил гри, щоб ваші друзі також могли взяти участь. Дізнаваймося один про одного щось цікаве і нове!

Отримала естафету від essencia_vitae після коментування її чудового фото на фоні байку. Оляна і вибрала моє наступне фото.



    Це все - моя дітвора. Старша донька - Аліса, і меншенькі хлопці-двійнята - Іллюша та Ігарьоша. Втішаюся, що вони є у моєму житті. Я багатодітна мама. Ніколи б не могла подумати  :)))

    Не дивлячись на кровну спорідненість, вони настільки різні, що годі й собі уявити. Кожен - особистість. Кожен - із власним життєвим простором і амбіціями. Певно, найголовніше, що їм від мене дісталося - то упертість :))) Тому й конфлікти виникають часом :))) 

    Але, найголовніше - вони завжди стають на захист один одного, вони завжди ладні допомогти один одному. Та й єдинодушні вони часто бувають - наприклад, у бажанні перевернути хату догори дригом :))) Коротше, у нас завжди весело. Це фото зроблене в один із таких днів, осінню 2010. Коли Алісочці заледве 13, а хлопцям 3. Солідна різниця у віці! 

    Це ті люди, заради яких я ладна віддати життя, або подарувати смерть. Я довго думала, чи здатна я переступити заборону вбивати. І зрозуміла - захищаючи їх, я на те піду. Певно мати будь-яким способом прагне захистити дитину, навіть таким. 

    
loralika: (Default)
День у музеї.

 
   
Віднедавна в Луцьку ввели практику канікул у дитячих садках. Протягом півторамісячного терміну мами заклопотані тим, як організувати дозвілля дітей, як його урізноманітнити
щоб це стало цікавим і корисним пунктом у спілкуванні. Перш за все це стосується тих, хто залишається на період липень серпень у місті, або ж здійснює короткочасні виїзди на відпочинок і оздоровлення.

    Із таким питанням зіткнулася і я.

А далі музей... )


Гарні наші фото ви можете глянути тут, тут і тут.

 

loralika: (Default)
Є у моєї дітвори величезна любов до ритмованих-римованих слів. Віршів, коротше. Із самого малечку це найкращий спосіб привернути їхню увагу, заспокоїти, забавити. От, і почала я цю тему на льоту - "что вижу, то пою". Як один із варіантів - були народні казки. Я помітила, та воно і не дивно, що засинають діти набагато швидше, коли те, що їм говориш - звичне для їхнього вуха і має внутрішню ритміку і співзвуччя, які повторюються ( рима - то занадто оптимістично сказано, радше - щось примовляльне, мантричне, якщо завгодно). А коли мине місяць-другий, повторювана казка вже настільки відкладається у пам"яті, що вони наввипередки починають допомагати мені (Колись, пам"ятаю, десь у 5, я так само читала по пам"яті "Лоскотона" Симоненка - і скажу, із запам"ятовуванням віршів згодом ніяких проблем не виникало. Хіба, декламація - та то вже більше психологія :))) Тоді вже є потреба у новій. 



Так як у темноті не дуже й почитаєш - прийшлося викручуватися. А деякі речі навіть потім отримували право на доробку і власне життя. Цю казочку, наприклад, я потім презентувала дочці моєї племінниці - ім"я малої чудово вписалося у текст, тож отримала жартівливу "іменну" народну казочку. :)))

 
А "Ріпка" тут... )

Ілюстрація звідси
 


loralika: (Default)
Пісня із м/ф "Капитан Врунгель"


    Тема імен надзвичайно цікава. Від чого залежить популярність того чи іншого імені? Як так стається, що люди починають називати дітей однаковими, на перший погляд рідкісними іменами? І як би вплинуло на нас інше ім"я, що мало бути дане нам при народженні, але від якого за певних причин відмовились?

    vpasty_vgoru  пише: "...ім"я тоді було дуже популярне і це теж вплинуло на рішення. Я через це божилася, що ніколи своїх дітей не назву іменем на яке кожен другий відгукується." але все ж: "І от, будь ласка - мого сина звуть Максим. Найбільш популярне зараз ім"я серед хлопчиків :))) "

    У мене абсолютно та ж ситуація зі старшою була. В принципі, ім"я своїй майбутній доньці, коли і якщо вона з"явиться, я вибрала ще в дитячому, можна сказати, віці. Що ж поробиш, якщо у часи, коли вона народилася, те ім"я саме починало набирати популярності серед молодих мам. Хоча, ще й досі кажуть, що моя Аліса - найзазеркальніша Аліса серед усіх знаних, із Країни чудес :-))) 

    Коли ж народила хлопців-двійнят, спочатку думала - підберемо імена за церковним календарем, за традицією... І треба ж - якраз іменини були у Максима і Марка. Я відмовилась від цієї ідеї - саме через популярність тих імен, натомість назвавши їх Ігор та Ілля. Імена їм підійшли чудово, Ігорю притаманна твердість і організованість, упертість у досягненні цілі, сила - яка вчувається, як на мене, і в самому звучанні імені - Ілля ж хлопець м"який, гнучкий, текучий, для нього не характерне вперте повторення одних і тих же дій, як у Ігоря, у нього інша стратегія - він звик думати довше, та досягати мети влучніше, із першого разу. Імена підійшли цілком, і цілком відповідають особистостям, які їх носять. 

    Та все ж не полишає мене думка - а якби ми тоді усе ж назвали б хлопців за християнським календарем, як би це вплинуло на їхній характер? Бо ж тоді Ігор отримав би м"яке "Максим", а Ілля - безапеляційне "Марк"... Чи доважило б ім"я кожному із них те, чого не вистачає зараз, тим самим згармонізувавши - кожного окремо? Чи загострило б невідповідність між особистістю, тобто, її справжньою природою, та ім"ям, котре її визначає? Цікаво... 

    Зараз мої двійнята цілком вдало взаємодіють між собою. Я б навіть сказала - взаємно доповнюють один одного. Звичайно, не без конфліктів, але й тут - у кожного власна стратегія: там, де Ігор не напружується взяти із розумом, а використовує фізичну силу - там Ілля, як тілом не такий сильний, бере хитрістю і творчим підходом. :-)))

    Цікаве посилання для тих, хто задумується про імена ось тут, можна почитати. )))

   І, на закінчення теми - трохи для знайомства із моїми лялями:



Урок малювання.

Розмальована стіна
Від підлоги до вікна,
Табуретки і стілець
Розмальовані вкінець
Шибка, стіл і три тарілки,
Шафа, мамина "мобілка",
Двері, звідки не візьмись, −
Щільно фарбою пройшлись,
І Алісина подушка,
Шийка, носик у Іллюшки,
Руки і животик − трошки −
У малого Ігорьошки.
Ми малюєм−прикрашаєм,
Фарби−кольори вивчаєм.
"А у мене буде личко
Зелененьке,мов травичка!"
"А у мене дві долоні
Мов ті маківки, червоні!"
Мама з татом не вгамують −
Ми й собаку розфарбуєм!..
Нас у ванну двох разом,
Бо пора вже бачить сон, −
Мили−терли обидвох −
От веселий був урок!
Потім скоренько, в ліжкАх вже
Ми заснем... А як інакше?
Малювали ми, трудились,
Наші ручки заморились...

...малювали ми, старались,
наші ручки зАмАрАлись... ;-)))

     Гармонії вам і вдалої взаємодії!

April 2015

M T W T F S S
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728 2930   

Expand Cut Tags

No cut tags

Style Credit