loralika: (Default)
Чому життя дуже часто рухається за законом підлості? Як хтось захворює, то обов'язково на вихідних? Як починаються проблеми з інтернетом - так обов'язково на велике свято?

Хоча, відсутність інтернету дуже вже потішила мою сім'ю - мама відірвалася від монітора і узялася за активні дії в "реалі" ))) Сходили в замок Любарта - шкода, мала йти відмовилась. Але у неї вже інші інтереси. 
l далі. )
Декілька фото із нашої прогулянки. Особливо класний раритетний автомобіль.


велике фото )

Можна подивитися ще оце, оце і оце.
loralika: (Default)
Є у моєї дітвори величезна любов до ритмованих-римованих слів. Віршів, коротше. Із самого малечку це найкращий спосіб привернути їхню увагу, заспокоїти, забавити. От, і почала я цю тему на льоту - "что вижу, то пою". Як один із варіантів - були народні казки. Я помітила, та воно і не дивно, що засинають діти набагато швидше, коли те, що їм говориш - звичне для їхнього вуха і має внутрішню ритміку і співзвуччя, які повторюються ( рима - то занадто оптимістично сказано, радше - щось примовляльне, мантричне, якщо завгодно). А коли мине місяць-другий, повторювана казка вже настільки відкладається у пам"яті, що вони наввипередки починають допомагати мені (Колись, пам"ятаю, десь у 5, я так само читала по пам"яті "Лоскотона" Симоненка - і скажу, із запам"ятовуванням віршів згодом ніяких проблем не виникало. Хіба, декламація - та то вже більше психологія :))) Тоді вже є потреба у новій. 



Так як у темноті не дуже й почитаєш - прийшлося викручуватися. А деякі речі навіть потім отримували право на доробку і власне життя. Цю казочку, наприклад, я потім презентувала дочці моєї племінниці - ім"я малої чудово вписалося у текст, тож отримала жартівливу "іменну" народну казочку. :)))

 
А "Ріпка" тут... )

Ілюстрація звідси
 


loralika: (Default)
Пісня із м/ф "Капитан Врунгель"


    Тема імен надзвичайно цікава. Від чого залежить популярність того чи іншого імені? Як так стається, що люди починають називати дітей однаковими, на перший погляд рідкісними іменами? І як би вплинуло на нас інше ім"я, що мало бути дане нам при народженні, але від якого за певних причин відмовились?

    vpasty_vgoru  пише: "...ім"я тоді було дуже популярне і це теж вплинуло на рішення. Я через це божилася, що ніколи своїх дітей не назву іменем на яке кожен другий відгукується." але все ж: "І от, будь ласка - мого сина звуть Максим. Найбільш популярне зараз ім"я серед хлопчиків :))) "

    У мене абсолютно та ж ситуація зі старшою була. В принципі, ім"я своїй майбутній доньці, коли і якщо вона з"явиться, я вибрала ще в дитячому, можна сказати, віці. Що ж поробиш, якщо у часи, коли вона народилася, те ім"я саме починало набирати популярності серед молодих мам. Хоча, ще й досі кажуть, що моя Аліса - найзазеркальніша Аліса серед усіх знаних, із Країни чудес :-))) 

    Коли ж народила хлопців-двійнят, спочатку думала - підберемо імена за церковним календарем, за традицією... І треба ж - якраз іменини були у Максима і Марка. Я відмовилась від цієї ідеї - саме через популярність тих імен, натомість назвавши їх Ігор та Ілля. Імена їм підійшли чудово, Ігорю притаманна твердість і організованість, упертість у досягненні цілі, сила - яка вчувається, як на мене, і в самому звучанні імені - Ілля ж хлопець м"який, гнучкий, текучий, для нього не характерне вперте повторення одних і тих же дій, як у Ігоря, у нього інша стратегія - він звик думати довше, та досягати мети влучніше, із першого разу. Імена підійшли цілком, і цілком відповідають особистостям, які їх носять. 

    Та все ж не полишає мене думка - а якби ми тоді усе ж назвали б хлопців за християнським календарем, як би це вплинуло на їхній характер? Бо ж тоді Ігор отримав би м"яке "Максим", а Ілля - безапеляційне "Марк"... Чи доважило б ім"я кожному із них те, чого не вистачає зараз, тим самим згармонізувавши - кожного окремо? Чи загострило б невідповідність між особистістю, тобто, її справжньою природою, та ім"ям, котре її визначає? Цікаво... 

    Зараз мої двійнята цілком вдало взаємодіють між собою. Я б навіть сказала - взаємно доповнюють один одного. Звичайно, не без конфліктів, але й тут - у кожного власна стратегія: там, де Ігор не напружується взяти із розумом, а використовує фізичну силу - там Ілля, як тілом не такий сильний, бере хитрістю і творчим підходом. :-)))

    Цікаве посилання для тих, хто задумується про імена ось тут, можна почитати. )))

   І, на закінчення теми - трохи для знайомства із моїми лялями:



Урок малювання.

Розмальована стіна
Від підлоги до вікна,
Табуретки і стілець
Розмальовані вкінець
Шибка, стіл і три тарілки,
Шафа, мамина "мобілка",
Двері, звідки не візьмись, −
Щільно фарбою пройшлись,
І Алісина подушка,
Шийка, носик у Іллюшки,
Руки і животик − трошки −
У малого Ігорьошки.
Ми малюєм−прикрашаєм,
Фарби−кольори вивчаєм.
"А у мене буде личко
Зелененьке,мов травичка!"
"А у мене дві долоні
Мов ті маківки, червоні!"
Мама з татом не вгамують −
Ми й собаку розфарбуєм!..
Нас у ванну двох разом,
Бо пора вже бачить сон, −
Мили−терли обидвох −
От веселий був урок!
Потім скоренько, в ліжкАх вже
Ми заснем... А як інакше?
Малювали ми, трудились,
Наші ручки заморились...

...малювали ми, старались,
наші ручки зАмАрАлись... ;-)))

     Гармонії вам і вдалої взаємодії!

April 2015

M T W T F S S
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728 2930   

Expand Cut Tags

No cut tags

Style Credit